Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 20 лютого 2000 року в редакції, що набуде чинності 11 березня 2007 року
3 лютого 2007 13:50

(з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 424-V від 1 грудня 2006 року)

(У тексті Закону слова "виконавець", "виконавці" у всіх відмінках замінено словами "учасник", "учасники" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 16 січня 2003 року N 434-IV)

(У тексті Закону слова "уповноважений орган", "відкриті торги", "Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті" та "торги із зменшенням ціни (редукціон)" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Антимонопольний комітет України", "відкриті торги із зменшенням ціни", "Міжвідомча комісія з питань державних закупівель" та "редукціон" у відповідному відмінку, а слова "Міністерство аграрної політики України" в усіх відмінках виключено)

Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.


РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення основних термінів


У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:


замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації;


підприємства - державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, в статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (далі – підприємства);


розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, підприємства;


державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації;


державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємств, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг;


учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію;


товари - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості таких товарів;


роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, технічне переоснащення діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості таких робіт;


послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій;


тендерна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до цього Закону;


тендерний комітет - група спеціалістів замовника, призначена відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону;


тендерна пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації;


альтернативна тендерна пропозиція - пропозиція, яка може бути подана учасником замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією і відрізняється від основної пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією;


акцепт тендерної пропозиції - прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки, та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження учаснику у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі;


торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Законом;


абзац сімнадцятий статті 1 виключено;


договір про закупівлю - письмова угода між замовником та учасником-переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату;


забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) - надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до закону;


забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону;


абзац двадцять перший статті 1 виключено;


переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого в результаті оцінки визнана найкращою та акцептована;


частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі не може бути меншою ніж три;


електронні державні закупівлі - здійснення замовниками встановлених цим Законом процедур закупівель за допомогою інформаційної системи в мережі Інтернет в режимі on-line з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису;


генеральний замовник - орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону;


закупівля на засадах міжвідомчої координації - здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом;


кваліфікаційна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними кваліфікаційних пропозицій при проведенні попередньої кваліфікації учасників;


кваліфікаційна пропозиція - пропозиція, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації;


строк дії тендерної (цінової) пропозиції - встановлений замовником у тендерній документації (запиті (оголошенні) щодо цінових пропозицій) строк, що діє до укладення договору про закупівлю, протягом якого учасник не має права змінювати свою тендерну (цінову) пропозицію (крім цінової зміни у випадках, передбачених цим Законом).


Стаття 2. Сфера застосування Закону


1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

Дія цього Закону не поширюється на закупівлі товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.


2. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом та виключно у випадках, передбачених цим Законом.

Зміни до цього Закону повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує новому бюджетному року.


3. Процедури закупівлі, передбачені цим Законом, не застосовуються у випадках, якщо предметом закупівлі є:

централізоване водопостачання та водовідведення;

централізоване постачання теплової енергії;

поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

телекомунікаційні послуги, в тому числі щодо трансляції радіо - та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв'язку та Інтернет - послуг);

користування залізничними коліями;

товари, роботи чи послуги, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

послуги з транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу;

послуги з транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

електрична енергія, її передача та розподіл;

послуги з управління повітряним рухом;

послуги з обслуговування та аварійного ремонту транспортних засобів, що надаються за межами України;

послуги з авіаперевезення офіційних державних, парламентських, урядових, дипломатичних делегацій;

дорогоцінні метали та каміння, закупівля яких регулюється відповідними законами України;

продукція харчової промисловості, кормові культури, пальне та послуги для безпосереднього здійснення виїзних гастрольних заходів творчих колективів та виконавців, які проводяться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері культури, виключно на період проведення цих гастролей;

послуги з продовження строку оренди засобів зв'язку;

послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків;

послуги, закупівля яких проводиться державними банками при здійсненні ними банківських операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”;

послуги з оформлення вантажних митних декларацій, які надаються Державною митною службою України;

послуги з видачі сертифікатів про походження товарів;

ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

товари і послуги, безпосередньо пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;

природний газ, який використовується газотранспортними підприємствами для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб цих підприємств;

товари, роботи і послуги, що закуповуються безпосередньо для планового ремонту ядерних реакторів у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.


4. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.


5. У разі якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне, послуги з організації гарячого харчування, транспортні послуги, послуги з ремонту, а також сировина, матеріали, комплектуючі вироби, необхідні підприємствам для виробництва товарів, замовник на період проведення процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Законом, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель та Тендерну палату України.

Положення, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються при проведенні замовником наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.


6. Підприємства здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів на загальних засадах у порядку, визначеному цим Законом.

Склад тендерного комітету підприємства призначається керівником органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівника якого) спрямовується (координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції.

Закупівля підприємствами товарів, робіт і послуг за рахунок інших державних коштів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) підприємства для закупівлі товарів, робіт і послуг застосовують цей Закон у разі, якщо вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 50 тисяч гривень, а для робіт – 400 тисяч гривень;

2) підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень у разі закупівлі товарів і послуг та 500 тисяч гривень у разі закупівлі робіт;

3) підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків аварій на виробництві, транспорті та об’єктах атомної енергетики без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Законом, у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель;

4) на підприємства не поширюються норми цього Закону щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель;

5) підприємства мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок на перелік продукції (товарів, робіт, послуг) на рік або на інший період, закупівлю якої планується здійснити шляхом застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закону;

6) підприємства у разі закупівлі для виробничих потреб сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також послуг, які відповідно до технологічного процесу надаються в рамках виробничої чи науково-технічної кооперації, за наявності відповідних підстав, мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок щодо можливості застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закону;

7) у разі здійснення підприємствами:

процедури відкритих торгів із зменшенням ціни та торгів з обмеженою участю – строк для подання тендерних пропозицій може становити не менше ніж 10 календарних днів з дати опублікування у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації та не менше ніж сім календарних днів з дати відправлення запрошення до участі в них;

процедури редукціону та двоступеневих торгів - строк подання учасниками попередніх пропозицій може становити не менше ніж 10 календарних днів з дати опублікування у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону, оголошення про заплановану закупівлю. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі може становити не менше ніж п’ять календарних днів з дня повідомлення учасників про результати першого етапу;

8) особливості здійснення закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з метою виробництва і розробки підприємствами товарів промислового призначення та товарів народного споживання відповідно до конструкторсько-технологічної документації можуть визначатися Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель за наявності відповідних позитивних висновків органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівника якого) спрямовується (координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції та відповідно до розділу ІІ1 цього Закону.


Стаття 21. Принципи державних закупівель


1. Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

запобігання проявам корупції;

абзац восьмий статті 21 виключено;

вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.


Стаття 22. Стадії державних закупівель та їх планування


1. Стадіями державних закупівель є:

1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.


2. Примірник річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів), зміни до нього надсилаються Антимонопольному комітету України у випадках і в порядку, що визначені цим органом, та оприлюднюються шляхом розміщення принаймні в одній інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.


РОЗДІЛ I1

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ, КОНТРОЛЮ ТА КООРДИНАЦІЇ У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ


Стаття 3. Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель

Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель здійснюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, Рахунковою палатою, Державною контрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України та цим Законом.

Рахункова палата здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері державних закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, Законом України „Про Рахункову палату”, цим Законом та іншими законами України.


Стаття 31. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг


1. Реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує Антимонопольний комітет України.


2. Основними функціями Антимонопольного комітету України у сфері державних закупівель є:

абзац другий частини другої статті 31 виключено;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;

розробка нормативно-правових актів виключно у випадках, передбачених цим Законом;

абзац п'ятий частини другої статті 31 виключено;

проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону;

подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених цим Законом;

співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

міжнародне співробітництво у сфері закупівель;

подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України;

абзац дванадцятий частини другої статті 31 виключено;

абзац тринадцятий частини другої статті 31 виключено;

абзац чотирнадцятий частини другої статті 31 виключено.


3. Антимонопольний комітет України має право:

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

абзац третій частини третьої статті 31 виключено;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;

забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

визначати своїм рішенням:

форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;

абзац десятий частини третьої статті 31 виключено;

форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього;

форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій;

форму річного плану закупівель за державні кошти;

форму реєстру отриманих тендерних пропозицій;

порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель та взаємодії з правоохоронними органами.

форму реєстру недобросовісних учасників.


частину четверту статті 31 виключено.

Стаття 32. Інші органи, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель


1. Органами державної влади, крім Антимонопольного комітету України, які здійснюють державний нагляд та контроль в межах своєї компетенції у сфері закупівель, є Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", а також правоохоронні органи.

2. Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України та цим Законом, здійснюють такі функції:


Державна контрольно-ревізійна служба:


проводить перевірки щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону та інших законів України;

здійснює співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

здійснює контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складає протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

подає матеріали до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;

здійснює інші функції, передбачені законами України.


Державне казначейство України:


перевіряє наявність та відповідність укладеного договору звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів;

перевіряє підстави для здійснення платежів, а саме наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів;

бере участь в економічному обґрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;

здійснює контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

подає матеріали до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;

вживає заходів для недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим зобов’язанням по договору в разі відміни процедури закупівлі за рішенням щодо розгляду скарги (судового позову) з приводу порушень при проведенні замовником процедур закупівель;

здійснює інші функції, передбачені законами України.


Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику":


проводить облік закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;

затверджує форми статистичної звітності у сфері закупівель;

здійснює інші функції, передбачені законами України.

абзац двадцять перший частини другої статті 32 виключено;


Правоохоронні органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах своєї компетенції, визначеної законами України.


частину третю статті 32 виключено.


Стаття 33. Міжвідомча комісія з питань державних закупівель


1. З метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель діє Міжвідомча комісія з питань державних закупівель (далі - Комісія).

До складу Комісії входять по одному представнику від Рахункової палати, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державного казначейства України, Антимонопольного комітету України, Міністерства економіки України, три представники, які відповідають за регулювання ринку державних закупівель від профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регулювання ринку державних закупівель, та три представники від Тендерної палати України.

абзац третій частини першої статті 33 виключено;


2. Комісія:


надає висновки замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 цього Закону. друге речення абзацу другого частини другої статті 33 виключено

здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповідні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених цим Законом;

здійснює аналіз проблем у сфері закупівель та про результати повідомляє Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України, а також приймає відповідні рішення щодо усунення таких проблем;

надає незалежні висновки щодо роботи Антимонопольного комітету України та направляє їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та у разі необхідності - до правоохоронних органів;

надає пропозиції Антимонопольному комітету України щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель;

визначає правові та організаційні методи запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель;

сприяє створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель;

сприяє удосконаленню системи забезпечення громадськості інформацією з питань здійснення закупівель;

сприяє запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції;

сприяє захисту підприємств громадських організацій інвалідів у сфері державних закупівель, у тому числі шляхом прийняття відповідних рішень;

має право запитувати і отримувати інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених ним закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання, та за результатами їх розгляду (за необхідності із залученням відповідних фахівців та представників правоохоронних органів) приймати рішення відповідно до частини сьомої статті 12 цього Закону. Замовники та учасники на запит (вимогу) Комісії протягом п’яти робочих днів зобов’язані надати інформацію, завірені належним чином копії відповідних документів та матеріалів, за винятком тих, що містять охоронювану законом таємницю. Ненадання замовником інформації, документів та матеріалів за рішенням Комісії може бути підставою для відміни процедури закупівлі;

визначає порядок здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, передбачених підпунктом 3 частини шостої статті 2 цього Закону;

має право визначати особливості здійснення закупівлі товарів, передбачених підпунктом 8 частини шостої статті 2 цього Закону;

має право надавати відповідні висновки, передбачені статтями 26, 34 цього Закону;

затверджує порядок визначення предмета закупівлі;

затверджує методики визначення суми збитків у разі недотримання замовниками вимог чинного законодавства під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, методики оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, у тому числі питому вагу критеріїв оцінки;

затверджує перелік матеріалів для збірника методичних матеріалів "Збірник методичних матеріалів з питань державних закупівель України";

веде перелік членів тендерного комітету, яких за допущені порушення було виключено зі складу тендерного комітету;

веде реєстр недобросовісних учасників та реєстр учасників процедур закупівель відповідно до цього Закону;

приймає рішення та /або надає рекомендації щодо впровадження у практичну діяльність науково-технічних розробок, технологій, винаходів, методів і методик у сфері державних закупівель та вживає заходів щодо забезпечення дотримання норм діючого законодавства у цій сфері;

визначає порядок та приймає відповідні рішення щодо включення підприємств, установ, організацій до переліку підприємств, установ, організацій, на базі яких проводиться навчання та підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, веде їх перелік та оприлюднює його на своєму офіційному Інтернет - сайті;

визначає порядок та здійснює атестацію викладачів, які проводять навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, затверджує програми навчання і підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель;

має право надавати висновки та приймати рішення з інших питань, що стосуються сфери державних закупівель


3. Комісію очолює голова. Голова та секретар Комісії обираються з числа її членів не менше ніж двома третинами голосів членів Комісії.

Кожен член Комісії має один голос.


4. Комісія затверджує положення про Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель.


5. Комісія є незалежною у своїй діяльності. Втручання у діяльність Комісії та вчинення тиску на її членів забороняється. Діяльність Комісії є прозорою для суспільства.


6. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини членів Комісії. Рішення Комісії з питань, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті та абзацом третім частини другої статті 34 цього Закону, вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше ніж дві третини членів Комісії, присутніх на її засіданні, з інших питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше ніж половина членів, присутніх на засіданні Комісії. При рівному розподілі голосів членів голос голови Комісії, а у разі його відсутності - головуючого на засіданні, є вирішальним. Всі рішення Комісії оформлюються одночасно за підписом голови та секретаря Комісії.

Комісія у разі виявлення під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель ознак злочину має право передавати такі документи та матеріали до правоохоронних органів.


7. Всі рішення та висновки Комісії, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог цього Закону, є обов’язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими особами, яких вони стосуються.

З метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель Комісія надсилає Тендерній палаті України копії всіх рішень та висновків протягом двох робочих днів з дати їх прийняття.

Рішення та висновки Комісії, передбачені абзацами третім, дванадцятим – сімнадцятим, дев’ятнадцятим – двадцять четвертим частини другої цієї статті, набирають чинності з дати їх опублікування в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, але не пізніше п’яти робочих днів з дати їх прийняття, незалежно від такого опублікування, інші рішення та висновки Комісії набирають чинності через п’ять робочих днів після дати їх прийняття, крім випадків, передбачених цим Законом.

Всі рішення та висновки Комісії можуть бути оскаржені у судовому порядку, з урахуванням вимог цього Закону.


8. Організаційно - методичне забезпечення діяльності Комісії здійснює Антимонопольний комітет України.

РОЗДІЛ I2

ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРЕДУМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ




Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення закупівель


Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.


Стаття 41. Прозорість здійснення державних закупівель та оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти


1. З метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель замовник зобов'язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

річні плани державних закупівель;

оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;

протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;

акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;

запит щодо цінових пропозицій (котирувань);

звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;

оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).

Інформація щодо державних закупівель, передбачена цим Законом, розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовником інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею.


2. Інформаційна система в мережі Інтернет у визначенні цього Закону є сукупністю програмних засобів з власною адресою в мережі Інтернет, яка забезпечує доступ до інформаційних ресурсів і відповідає таким обов'язковим вимогам: забезпечує збирання, накопичення, передачу та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України; відповідає встановленим законодавством вимогам щодо захисту державної інформації; надає можливість здійснення електронних державних закупівель та відповідає іншим вимогам, встановленим цим Законом.


3. Строки висвітлення інформації, передбаченої у частині першій цієї статті, повинні відповідати строкам здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом.


4. Замовник оприлюднює інформацію, передбачену цим Законом, в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді в порядку, передбаченому інформаційними системами.


5. Замовник має право здійснити закупівлю за процедурами, зазначеними в статті 13 цього Закону (крім процедури закупівлі в одного учасника), шляхом здійснення електронних державних закупівель, з дотриманням вимог, встановлених цим Законом.


6. Оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах у мережі Інтернет, передбаченої в частині першій цієї статті, не вважається здійсненням електронних державних закупівель.


7. Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяє розвитку конкуренції у цій сфері. Втручання у вибір замовником інформаційних систем у мережі Інтернет інших розпорядників державних коштів, а також неправомірне використання інформаційних систем у мережі Інтернет забороняються.


8. З метою забезпечення здійснення парламентського контролю замовник зобов'язаний на звернення Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України надавати повну, достовірну інформацію, що стосується здійснення ним закупівель, та у разі виявлення порушень чинного законодавства у сфері закупівель вживати відповідних заходів щодо їх усунення.


Стаття 42. Вимоги щодо інформаційних систем у мережі Інтернет щодо забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону


1. Інформаційна система у мережі Інтернет в частині забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону повинна:

мати власний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

виконувати функції, встановлені частиною другою статті 41 цього Закону;

надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами.


Частину другу статті 42 виключено


3. Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої цим Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів.


Стаття 5. Недискримінація учасників


1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону.

2. Замовники забезпечують рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівлі.


Стаття 6. Виключена






Стаття 7. Несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії учасників


1. Замовник зобов'язаний забезпечити створення умов для проведення прозорих державних закупівель та оприлюднення інформації в порядку, передбаченому цим Законом.


2. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.


3. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.


4. Замовник зобов’язаний відхилити тендерні або кваліфікаційні пропозиції у разі, якщо вони подані учасниками процедури закупівлі, які є пов'язаними особами.

Пов’язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, яка здійснює контроль над учасником або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з таким учасником;

фізична особа або родичі фізичної особи, які здійснюють контроль над учасником;

посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від імені учасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також її родичі.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менше ніж 20 відсотків статутного капіталу учасника.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу учасника (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Для цілей цього Закону родичами вважаються подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, подружжя дітей, батьків, братів, сестер, онуків.


5. Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні та /або антиконкурентні узгоджені дії, передбачені цією статтею.

частину шосту статті 7 виключено.



РОЗДІЛ II

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ




Стаття 8. Публікація оголошень про здійснення закупівлі


1. З метою створення оптимального конкурентного середовища діяльності засобів масової інформації у сфері закупівель оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель (далі - спеціалізований друкований засіб масової інформації), та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах у мережі Інтернет.

З метою забезпечення інформаційно-методичного супроводу державних закупівель згідно з вимогами статті 173 цього Закону Тендерна палата України на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, іншу інформацію на власному Інтернет - сайті, доступ до якого є безкоштовним.


2. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та в інформаційних системах у мережі Інтернет, крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника.

У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим.


3. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі у торгах - у разі застосування торгів з обмеженою участю.

4. Редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язані перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. За зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством.


Стаття 9. Форма повідомлень під час здійснення процедур закупівлі


1. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.


2. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.


3. В разі здійснення замовником електронних державних закупівель обмін інформацією та повідомленнями відбувається з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису в режимі on-line.




Стаття 10. Мова, що застосовується під час здійснення процедури закупівлі


1. Оголошення про здійснення процедури закупівлі, запрошення до участі у процедурах закупівлі , повідомлення про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також тендерна документація готуються українською мовою та однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у випадках передбачених цим Законом. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є україномовний текст.


2. Тендерні пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній документації.


Стаття 11. Виключена

Стаття 12. Тендерні комітети


1. Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.


2. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.


3. Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.


4. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника у вигляді відповідного розпорядчого акта та є особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.


5. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.


6. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.


7. Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

абзац другий частини сьомої статті 12 виключено.

Викладачами на курсах навчання та підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель можуть бути особи, які пройшли атестацію, що здійснюється Комісією не рідше ніж один раз на два роки з метою визначення достатності їх освіти, кваліфікації та досвіду для підготовки кваліфікованих кадрів. Інформація про видачу атестатів оприлюднюється на офіційному Інтернет-сайті Комісії протягом трьох робочих днів з моменту прийняття Комісією відповідного рішення.

Інформацію про проходження членами тендерного комітету навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель з копіями відповідних свідоцтв замовник надсилає Комісії не пізніше 15 січня року, наступного за звітним.

У разі виявлення Комісією порушень за результатами діяльності тендерного комітету, здійснених ним закупівель, які призвели до відміни процедури закупівлі та/або визнання договору недійсним (нікчемним), Комісія має право прийняти рішення щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу та/або щодо вчинення замовником певних дій для усунення виявлених порушень, про що протягом трьох робочих днів повідомляє замовника, Антимонопольний комітет України, Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України. Усі рішення та дії такого тендерного комітету з моменту отримання рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, не мають юридичної сили, а договори, укладені після отримання такого рішення, вважаються нікчемними (недійсними).

Рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, тягне за собою внесення відомостей про членів такого тендерного комітету до переліку членів тендерного комітету, яких за допущені порушення було виключено зі складу тендерного комітету (далі - перелік), та недопущення таких осіб до членства у будь-якому тендерному комітеті строком на два роки.

Перелік оприлюднюється на офіційному Інтернет-сайті Комісії. Відомості до переліку вносяться протягом трьох робочих днів з моменту прийняття Комісією відповідного рішення. Датою включення відомостей про членів такого тендерного комітету до переліку є дата прийняття Комісією відповідного рішення.

Замовник протягом трьох робочих днів з моменту отримання рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, зобов’язаний затвердити новий склад тендерного комітету та про прийняте рішення протягом одного робочого дня повідомити Комісію, Антимонопольний комітет України, Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України.

Державне казначейство України (обслуговуючий банк) не має права здійснювати платежі з рахунку замовника у разі, якщо подані документи щодо здійснення державних закупівель містять підписи осіб, стосовно яких є рішення Комісії щодо їх виключення зі складу тендерного комітету. У разі подання таких документів на здійснення платежів Державне казначейство України (обслуговуючий банк) протягом двох робочих днів повідомляє правоохоронні органи, а також Комісію, Антимонопольний комітет України, Тендерну палату України.


8. Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

частину дев'яту статті 12 виключено


Стаття 13. Процедури здійснення закупівлі


Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

відкритих торгів із зменшенням ціни;

торгів з обмеженою участю;

двоступеневих торгів;

запиту цінових пропозицій (котирувань);

закупівлі в одного учасника;

редукціону.


Стаття 14. Особливості застосування деяких процедур закупівлі


1. Основними процедурами здійснення державних закупівель є редукціон та відкриті торги із зменшенням ціни.

2. Застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує отримання відповідного висновку Комісії згідно із статтею 33 цього Закону, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників.

Застосування процедури закупівлі в одного учасника потребує отримання відповідного висновку Комісії згідно зі статтею 33 цього Закону, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт.

Відповідальність за застосування цих процедур закупівель несе виключно замовник.

3. Замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів із зменшенням ціни.

Стаття 141. Закупівля товарів на засадах міжвідомчої координації


1. Кабінет Міністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. В разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, Антимонопольний комітет України подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника.


2. Генеральний замовник:

здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників – переможців процедури закупівлі;

інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі.


3. Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.


4. Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті тендерних пропозицій подає Антимонопольному комітету України і усім заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників


Стаття 15. Кваліфікаційні вимоги до учасників


1. Замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам. Такими вимогами можуть бути:

наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності (у випадках, передбачених законодавством);

наявність обладнання, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством;

провадження учасниками господарської діяльності відповідно до положень їх статутів;

відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.


2. Кваліфікаційні вимоги, встановлені цією статтею, зазначаються у документації, необхідній для здійснення попередньої кваліфікації учасників (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій.


3. Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.


Стаття 16. Реєстр недобросовісних учасників


1. До реєстру недобросовісних учасників включаються відомості про учасників:

які безпідставно відмовилися від підписання договору;

з якими було розірвано договори у зв’язку із суттєвими порушеннями ними умов договору без відповідних підстав;

які вчинили несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії, передбачені цим Законом;

які порушили законодавство про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель;

які надали у тендерних пропозиціях будь-яку недостовірну інформацію.


2. Ведення реєстру недобросовісних учасників здійснює Комісія. Порядок ведення та функціонування реєстру недобросовісних учасників визначається рішенням Комісії. Відомості до реєстру недобросовісних учасників вносяться на строк, що не може перевищувати два роки.


3. Реєстр недобросовісних учасників повинен містити такі відомості:

інформацію про учасника процедури закупівлі (повне найменування, юридична та фактична адреса, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для юридичних осіб), прізвище, ім'я, по батькові, місце реєстрації, ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (для фізичних осіб));

підстави внесення учасника до реєстру недобросовісних учасників;

дату внесення зазначених відомостей до реєстру недобросовісних учасників;

інші відомості за рішенням Комісії.


4. Реєстр недобросовісних учасників оприлюднюється на офіційному Інтернет - сайті Комісії та в тематичному каталозі учасників процедур закупівель.


Стаття 161. Реєстр учасників процедур закупівель


1. З метою підвищення стабільності ринку державних закупівель, активізації участі у процедурах закупівлі за рахунок державних коштів ведеться реєстр учасників процедур закупівель.


2. До реєстру учасників процедур закупівель включаються учасники на підставі їх звернення відповідно до проведеної рейтингової оцінки, залежно від кількості процедур закупівель, у яких учасник брав участь, кількості перемог